Родинне свято „ Родина, родина – від батька й до сина”
Для старшокласників
Мета: формувати в учнів поняття ідеалу в житті, який відповідає українській народній педагогіці; виховувати шанобливе ставлення до батьків, бабусь і дідусів, членів родини; до звичаїв і побуту українського народу;
Обладнання: клас, де проходить виховний захід, гарно прибраний: рушники, малюнок дерева роду, дитячі малюнки членів сім’ї, фотографії родини, окремо вироби мам, бабусь і дідусів, дітей – вишивки, в’язані речі, вироби з дерева, паперу, пластиліну, вироби з тіста.
Використано записи пісень: „У полі калина” Н. Матвієнко. „Поверни мене, доле, шляхами ” сл. С.Галябарди, муз. М. Свидюка, Д.Волошин, „Пісня про матір ” сл. Б.Олійника, муз. І. Поклада, )
„Мамині очі” А. „Козацькому роду нема переводу” М. Воньо, „Де згода в сімействі” І. Котляревський
“Хід свята Родина, родина – від батька й до сина”
( З хлібом-сіллю на рушнику зустрічають гостей дівчина і хлопець в укр. одязі)
Дівчинка:
Ласкаво просимо, гості, у світлицю,
Де пісня й казка, звичаї живуть,
Де пахне василечок і пшениця,
Де рушники узорами цвітуть.
Хлопчик:
Де юними хлюпочуть голосами
Пісні і коломийки голосні,
Де колискові від бабусі й мами
Принишкли у колисочці на дні.
Учитель:
Не згасне пам’ять і любов не згасне,
Бо рід коріння має пам’ятати,
Стоїть над нами добра Берегиня –
Богиня роду, предковічна мати!
Шановна родина! Сьогодні ми зібралися для того, щоб провести родинне свято„Родина, родина – від батька до сина !”
(Звучить мелодія” У полі калина” Н. Матвієнко)
Ведучий1:
Рід, родина. Саме через відчуття роду і завдяки йому кожна людина приходить до світлого образу Батьківщини, до щирих, глибоких і чесних роздумів про найістотніший, найголовніший сенс людського життя.
Учні:
Батьки і діти! Діти і батьки!
Нерозділиме і довічне коло.
Ми засіваємо житейське поле
І не на день майбутній-на віки!
Ведучий 2 :
Між нас не ляжуть вирвами роки,
бо наша кров пульсує в нашій долі!
Батьки і діти! Діти і батьки!
Нам нічого ділить на спільнім полі.
Ведучий 1 :
Оцих тополь приречений кортеж,
що вічно супроводить Україну,
і традиційні верби, і калина –
все батьківське, але синівське теж.
Ведучий 2 :
Все наше – од дощинки і навіки
до вічної Тарасової муки –
передають своїм синам і внукам
і не на день майбутній – на віки!
Я розумію тривогу ваших дум
чи діти спадок збережуть великий.
Ведучий 1:
Є скарби , заховані в землю, є такі, що розташовані на поверхні і передаються із покоління в покоління, чаруючи людську душу. До таких скарбів належить пам’ять роду, його звичаї, традиції.
Ведучий 2:
Мамина пісня, батьківська хата, бабусина вишивка, дідусева казка – все це наша родослівна пам’ять, наші символи, наша історія, велична і всестверджуюча. Не вивітрити з пам’яті, зберегти ці символи людського духу від забуття і байдужості – наше головне завдання.
Ведучий 1:
Отож і мета нашого зібрання – повернутися до нашої історії, звернутися до народної мудрості, вчитися на ній шанувати батьків своїх, що життя нам подарували, розповісти про свій родовід та традиції родини.
Ведучий 2:
Зроду – віку співіснував тісний взаємозв’язок: батьки намагалися передати в спадок своїм дітям не тільки навички до праці та поведінки, але й залишити про себе добру пам’ять: діти ж мали за обов’язок дотримуватись й далі розвивати родовідні звичаї. Так створювався колективний літопис родинної пам’яті.
Ведучий 1:
На жаль, в останні десятиліття якось непомітно, але впевнено почали призабуватися і зникати ці високогуманні форми. Причин тут декілька. Але найосновніша з них – зневажливе ставлення до національних традицій. Виходить, що сьогоднішнє українського народу і давнє нашого народу без взаємозв’язку.
Сьогоднішнє і давнє – без вузла,
І час настав цей вузол зав’язати,
Аби полуда з пращура сповзла
І вийшов родовід з курної хати.
(Пісня „Ясени” Д. Гнатюк)
Ясени, ясени,
Бачу вас за селом край дороги,
Бачу вас у красі,
Коли світиться ранок в росі.
Ви приходите в сни,
Як дитинство моє босоноге,
Ви приходите в сни,
Кучеряві мої ясени.
Ясени, ясени,
Наді мною шумлять ваші крона,
І,неначе літа,
Жовте листя за вітром зліта.
Перший сніг сивини
Я приніс, як тривогу, на скронях,
Перший сніг сивини
Впав на скроні мої, ясени.
Ясени, ясени,
За селом прокричали лелеки
І холодний, як лід,
Залишили на обрії слід,
Їм шукати весни
І летіти далеко-далеко,
Їм шукати весни
І вертатись до вас, ясени.
Ясени, ясени,
Бачу вас за селом край дороги,
Вам вклоняюсь до ніг,
Як вертаю з далеких доріг.
Ви приходите в сни,
Як дитинство моє босоноге,
Ви приходите в сни,
Кучеряві мої ясени.
Ясени, ясени,
Ви приходите в сни…
Ведучий 2:
Кожен народ, кожне плем’я, кожна людина має якісь свої святині. Велика святиня кожної людини – це перш за все – пошана до матері. Приказка говорить, що мати тримає хату за чотири кути, а батько – за один. Усі клопоти по дому, більша частина праці по вихованню дитини – це все на плечах матері. Вона для добра своїх дітей віддає усе: сльози, здоров’я, серця свого не шкодує дитині для її добра. Мати – це той вогонь, який зігріває хату щирою Любов’ю, який єднає всіх членів родини. Знаємо, – як не стає матері, який холод віє по хаті, які діти сиротята, а часом за смертю матері розлітаються з рідного гнізда по світу. Мати – символ всього найкращого, найбагатшого, найліпшого.
Ведучий 1:
Мати й батько – найрідніші і найближчі вам люди. Вони дали вам життя, вчать вас людяності, доброті, вкладають у ваші уста добрі слова. Сьогодні ми зібралися, щоб вшанувати наших дорогих батька і неньку, низько вклонитися їм.
(Виступ учнів)
- Радість, усмішки довкола
І зелений багряний цвіт.
Шлем вам, наші рідні, любі, рідні мами
Всім дитячий наш привіт.
Спасибі вам, рідні мами,
Що ви тут сьогодні з нами!
До вас наше перше слово:
-Матусі! Будьте здорові!
(Пісня „Пісня про матір ” сл. Б.Олійника, муз. І. Поклада, )
Наснилася рідна хатина
І вогник, що світить в вікні,
І ніжно так шепче калина
Про мамині очі сумні.
Приспів.
Мамо, ти чуєш, рідненька,
Я буду у Бога просить,
Хай радість дарує вам, неньки,
Від лиха усіх захистить.
Схилилась матуся в тривозі
За долю своїх соколят,
Нехай же на вашій дорозі
Ніколи сичі не кричать.
Приспів.
Заждалася звісточки мама
І знов цілу нічку не спить,
Пишіть же і шліть телеграми,
Хай вогник лиш щастя горить.
Приспів.
Програш.
Приспів.
- Чи є в світі, що світліше,
Як мамині очі,
Що все зорять за дітками
Вдень і серед ночі ?
Чи є в світі, що миліше,
Як мамині руки,
Що працюють для дитини
Щиро, без принуки ?
Чи є в світі, що щиріше,
Як серденько мами,
Яке б’ється для дитини днями і ночами.
Чи є в світі, що дорожче,
Як мама кохана,
Що трудиться для дитини
До ночі від рана ?
- Вона посварить і покарає,
І приголубить над усе.
І кожен матінку чекає –
Вона гостинець принесе.
Вона нас всіх за руку в школу
Колись уперше привела,
Ясну усмішку світанкову
Нам на дорогу всім дала.
Йдемо тепер ми буйним рястом,
Вчимося жити і читати.
Від всього серця долі й щастя
Ми мамам хочем побажати.
- Щоб жили ви вічно з нами,
Звучав щоб дружний передзвін,
Усім у залі, любі мами,
Низький складаємо уклін!
- Поклін тобі в цей день, рідненька,
За ті важкі години ранні,
За золоте твоє серденько,
Що все віддала б в любові зриві,
Щоб тільки ми б були щасливі.
Дарунків, золота – не маєм,
Щоби до ніг тобі зложити,
Однак, тут спільно присягаєм,
Що доки тільки будем жити,
Любов сердець своїх маленьких
Дамо тобі, кохана ненько!
( Пісня „Мамині очі ” А. Гнатишак)
Я хотів би, мамо,Бути поруч з Вами,Я хотів би, мамо,Спраглими устамиЦілувать охочеПосивілі косиІ Ваші очі!Приспів:Очі,Мамині очі –Зорі тихої ночі,Очі щедрі, як доля,Мамині очіКольору моря.О-о-о! Мамині очі!Розвела нас доляРізними шляхами,Та не Божа воляБути поруч з Вами.Та, чомусь, щоночіСняться сни пророчіІ Ваші очі!Приспів.Мамині очіВмиті сльозами,Мати не плаче,Тужить за нами…Мамині очі щедрі,Як доля,Мамині очіКольору моря. Приспів.
(Діти читають твори про своїх мам)
Ведучий 2:
Мати, батько, рідна батьківська хата. В ній тебе навчили змалку поважати старших, шанувати батька й матір, бути терпеливим, чесним, роботящим.
Ведучий 1:
А ким для кожного з нас є батько? Батько – захисник, годувальник. Його слово – закон. Батьківська любов, згідно з народною мораллю, має бути стриманою і врівноваженою. Недарма кажуть, що дитину треба любити так, щоб вона цього не знала, саме такою має бути батьківська любов.
( Слово надається батькам )
Учитель:
Пройде кілька років і ви, діти, станете дорослими і теж батьками. А ви, батьки, станете ще старші. Проте всі повинні пам’ятати, що ви в житті ступите на стежку, яка зветься старістю. А народна мудрість вчить:
Що робить батько, те й його дитятко.
Що зробили ви для батьків, те зроблять для вас ваші діти.
Діти, сьогодні до вас прийшли найулюбленіші для вас люди – ваші дідусі і бабусі.
Вслухайтесь, діти, у саме слово: бабуся, бабусенька, бабуня, бабусечка. Яке воно ніжне, красиве, лагідне, пестливе.
Скільки бабуся пережила, але яка вона ніжна, щира. У кожної бабусі своє життя, своя доля. А яка вона?
Бабусина доля – Тільки і світала,
Як ота тополя, як пшеницю жала,
Що посеред степу та як повертались
В небо порина. Доньки і сини.
Вітер гне тополі, А іще світало,
Заметілі в полі, Як защебетали
Так біліє в бабці сивина. У дворі онуки,
Наткала їй горя, як два чорних моря,- Наче ластівки.
То роки голодні, Бабусина доля –
То шляхи війни. Як в степу тополя,
А над нею небо – як віки.
Ведучий 2:
Кожна бабуся особлива та любима своїми онуками. Погляньте, як сивина вибілила коси ваших бабусь. Пам’ятайте, що кожна сива волосинка говорить про те, що не завжди слухали бабусь діти і онуки. І боліло в них серце за вас, за ваших тат і мам, а волосинки все сивіли, сивіли.
Дай, бабусю, поцілую
Сивину твого волосся,
Теплим диханням зігрію
Снігом вибілені коси.
Може, і на них розтане
Лоскотливий іній срібний,
Мов химерні візерунки
На замерзлій з ночі шибці.
Дорогі бабусі! Ми знаємо, що в житті вам було нелегко. Розкажіть, будь ласка, нам трішки про себе.
(Виступ бабусь)
Ведучий 1:
Важким і цікавим, тривожним і радісним, щасливим і суворим було життя і ваших дідусів. Тож давайте разом перегорнемо сторінки їх життєвої книги.
(Виступ дідусів )
Ведучий 2:
Спасибі вам, дідусі, за вашу мудрість, теплоту і ласку, яку ви віддаєте своїм дітям і онукам. Шануймо кожну мить життя, вона – безцінна, уміймо нею дорожити, даруймо один одному любов, повагу, взаєморозуміння.
(Виступ учнів)
- Мій сивий, лагідний дідусь,
Я до землі тобі вклонюсь
За теплоту твою і ласку,
За мудре слово, гарну казку.
Ти вчив нас, як на світі жить,
Як один одного любить.
І твій розумний заповіт
Я пам’ятатиму повік.
Ведучий 1:
Діти, скільки хороших слів і побажань, скільки цікавого почули ви від ваших рідних. Одна з головних заповідей Біблії говорить: „ Шануй своїх батька й матір”. Тому ви повинні берегти своїх батьків, допомагати їм, не засмучувати їх, бути слухняними. Ви – їхня опора і надія в майбутньому. Давайте помовчимо хвилину в знак вдячності і любові і ще одну хвилину подумаймо про ті найкращі в світі слова, які заслужили наші рідні, щоб їх сказати нашим найдорожчим в світі людям.
(Виступ учнів)
І опустіться перед ними на коліна.
Для них ми навіть в старості – дитя,
Бо мати в кожного із нас – єдина,
Дала найбільше в світі нам – життя!
Несіть їм квіти, ніжно усміхніться,
Листи їм шліть, як будете в путі,
І перед Богом й світом покляніться,
Що матір ви не скривдите в житті.
Що прийдете завжди на допомогу,
У час тривожний і скорботний час,
Бо ж мати, проводжаючи в дорогу,
Піклується і думає про вас.
Цілуйте матері натрудженії руки,
Цінуйте, люди, ваших матерів,
Щоб на краю останньої розлуки
Пекучий стид сердець не спопелив.
Ідіть і їдьте, поки є до кого,
І шліть листи з далекого путі.
Всі покляніться, люди, перед Богом,
Що матір ви не скривдите в житті.
Чи можна забути ту пісню,
Що мати співала малому, коли засинав?
Чи можна забути ту стежку до хати,
Що босим колись протоптав.
- Тут кожна травинка і кожна билинка
Вигойдують мрії на теплих вітрах,
Під вікнами мальви, в саду материнка,
Оспівані щедро в піснях.
Тут мамина пісня лунає і нині –
Її підхопили поля і гаї,
Її вечорами по всій Україні
Співають в садах солов’ї.
Вклоняюсь вам, люди, доземно,
Як батьківській хаті з далеких доріг,
Як хлібу, що матінка чемно й гостинно
Кладуть на вкраїнський рушник.
Бо ж нашому роду нема переводу.
Хай пісня єднає коріння святі
Дай, Боже, нам віру і братнюю згоду
На довгії роки, на вічні віки.
(Пісня „Козацькому роду нема переводу”М. Воньо)
Сяяли на сонці шаблі запорожців,Як вони на конях гнали ворогів.Козацькому роду нема переводу,Лине його слава з далечі віків.Приспів:Гей, співай, козаки,Про любов, про землю святу,Про землю.Славте, гей, козаки,Волю золоту.Наші козаченьки – славні запорожці,Вірними шаблями очищали світ.Козацькому роду нема переводу,Прапор малиновий кличе у похід.Приспів.Квітне наша доля, наче маки в полі.І ранкове сонце виплива з дібров.Козацькому роду нема переводу,Козаки в коисках виростають знов.Приспів.
Ведучий 2:
А зараз від імені ваших батьків і нас, вчителів, послухайте наказ:
Батько і мати дали тобі життя і живуть для твого щастя. Не завдавай їм болю,
образи, прикрощів, страждань. Все, що тобі дають батько і мати – це їхня праця,піт, утома. Вмій поважати працю батьків. Найбільше щастя для матері і батька –твоє щастя, твоє життя.Три нещастя є в людини: смерть, старість і лихі діти – говорить народна мудрість. Старість – невідворотня, смерть – невмолима, а від лихих дітей можна дім зберегти, як від вогню. І це залежить не тільки від ваших батьків, а й від вас самих.Бути хорошими дітьми означає: не допустити, щоб старість батька і матері була отруєна твоїми поганими вчинками. Пам’ятай, що ранню старість і хвороби батькам приносять не тільки праця, втома, а й сердечні хвилювання, переживання, тривоги, прикрощі. Найбільше вражає батьків дитяча невдячність, байдужість сина чи доньки. Будьте гідними своїх батьків. Пам’ятайте, що матері ні купити, ні заслужити. Мама все вибачить, все переживе – і образи, і біль, і горе, але рана на материнському серці гоїться дуже довго.
Ведучий 1:
Дорогі батьки, бабусі, дідусі, вчителі дякуємо вам за все хороше, що ви
зробили і робите для нас. Дякуємо за недоспані ночі, дякуємо за любов і ласку,за щедрість і доброту.
Ведучий 2: От і закінчується наше свято. Ми познайомилися із прекрасними сім’ями, їх традиціями. Прозвучали пісні про обереги і символи. Хай же на вашому березі життя завжди будуть славні люблячі діти, хай всі будуть щасливі.
Ведучий 1:
Як приємно зустрічатись у такій дружній атмосфері, бо це дійсно щастя бути разом!
Співаємо разом!
( Пісня „Де згода в сімействі” Іван Котляревський)
Де згода в сімействі, там мир і тишина,Блаженні там люди, блаженна сторона.Їх Бог благословляє, добро їм посилаєІ з ними ввік живе, і щастя їм дає.Де згоди немає, там мир не царить,Там Бог не вітає, добро їм не дарить.Руйнуються пожитки, добро їх, їхні дітки,Все марно пропаде… все марно пропаде…Пошли нам, Боже, згоду, і мира Твій покров,Щоб жити в Твоїй волі, і щиру дай любов!Пошли нам щастя й долю, щоб жити в Твоїй волі,Ти нас благослови! Ти нас благослови!
Література :
. Балабанова І. Тепло отчого дому// Шкільний світ. – 2003.- № 29.
. Бех І. Д. Виховання особистості. – К. : Либідь, 2003.
. Григорчук Т. В. Збірник сценаріїв свят, вечорів, ранків, присвячених вшануванню батьків, матерів. – Кам’янець – Подільський. – 2008. – 260с.
. Дерека С. Роде наш красний // Позакласний час. – 2003. – № 3.
. Макарчук А. В. Родинне свято //Позакласний час. – 2003. – № 1.
. Соколова Д. Л. В мого роду – сто доріг, сто століть у мого роду //Шкільний світ. -2003. – № 14.
Сценарій проведення “Дня іменинника”
Для учнів 7-8 класів
«Сценарій підготувала: Славінська Юлія Георгіївна,вчитель української мови та літератури Ясенівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів»
Мета: розвивати в учнів естетичний смак; виховувати почуття колективізму, дружби, людяності; формувати культуру поведінки, вміння вітати друзів, підбирати подарунки.
Обладнання: виставка подарунків, зроблених руками дітей, листівки, солодощі, музичні записи,
Використано записи пісень: “Заквітчали зорі обрій” сл. А. Житкевича, муз. Л.Стельмащук,”Пісня для тебе”сл.. М. Ткача, муз. П. Майбороди, ”Ангел” сл.. і музика М. Мазур, „Зіронька ” сл.і муз. Наталії Май, “Одна калина” В. Куровського, муз. Р.Квінти,
(Святково прикрашена зала, звучить музика, заходять ведучі)
“Хід свята (Дня іменинника)”
1-й ведучий:
Добрий день, дорогі друзі!
Ми раді вітати вас у нашій святковій залі.
2-й ведучий:
В нашій школі ясне свято,
Чути музику і сміх.
Тут ми будемо вітати
Іменинників своїх.
1-й ведучий:
Хто святкує іменини?
Хто народився взимку?
2-й ведучий:
4 хлопців і дівчат
Народилися у ці дні.
1-й ведучий:
Ми сьогодні привітаєм
Іменинників своїх,
їм на святі подаруєм
Веселі, радісні пісні.
2-й ведучий:
Сьогоднішні іменинники – це діти зими. Тому й господарочка на нашому святі, звичайно, зима.
1-й ведучий:
Мамо, іде вже зима,
Снігом травицю вкриває,
В гаю пташок вже нема…
Мамо, чи кожна пташина
У вирій на зиму літає? –
В неньки спитала дитина.
2-й ведучий:
Онде, бачиш, пташина сивенька
Скаче швидко отам біля хати, –
Ще зосталась пташина маленька.
1-й ведучий:
Чом же вона не втіка?
Нащо морозу чека?
2-й ведучий:
Не боїться морозу вона,
Не покине країни рідної,
Не боїться зими навісної,
Жде, що скоро прилине весна.
(Виходить Зима зі сніжинками, виконують танок)
Зима
Морози б’ють важкі свої копита
Останніми походами впівсвіта;
Останній подих рудуватих криг
Рожевим ранком звівся і застиг,
Пташок зимовий піднімає крила
І відлітає. І стежина мила.
Снігів останніх замети круті
Кладе собі в долоні в самоті.
Русявий день гаптує сни світанню.
Принось, мій добрий, сонце і кришталь,
Лиш не принось мені весну останню,
Бо не ніч. Не вечір. Тільки даль.
(Заходить хлопчик Грудень)
Грудень: У моєму місяці народилось 2 дитини.
(Зачитує ім’я та прізвище іменинників.)
Любі груденята, для вас звучить ця пісня.
(Звучить пісня“Заквітчали зорі обрій” сл. А. Житкевича, муз. Л.Стельмащук)
1-й ведучий:
Набувся грудень доволі
І все у кригу скув.
А на широкім нашім полі
З’явився Січень – святі вник.
(Заходить хлопчик Січень)
Січень: У моєму місяці народилась 1 дівчинка.
Шановні іменинники, прийміть наш музичний подарунок.
(Звучить пісня. ”Пісня для тебе”сл.. М. ткача, муз. П. Майбороди)
2-й ведучий:
Міцніш мороз скував все навкруги,
Із снігу килими зіткнулись пишні,
У білий килим одяглись луги,
Це Лютий завітав у рідний край,
І заметіль виспівує, неначе кличе в рай.
(Виходить Лютий)
Лютий: У моєму місяці народилась 1 дитина.
(Зачитує ім’я іменинника)
Для тих, хто народився у лютому, звучить ця пісня.
(Виконується пісня”Ангел” сл.. і музика М. Мазур)
2-й ведучий:
День народження у тебе:
Не сумуй, а веселись!
День народження у тебе –
Усім друзям усміхнись.
1-й ведучий:
День народження буває
В році тільки раз,
Заспіваєм ми веселу
Пісеньку для вас.
2-й ведучий:
Вночі на небі засвічуються мільйони зірок. Але у кожної людини є своя зірочка, яка засвітилась в день та хвилину її народження. Сьогодні на небі ми можемо побачити зірочки тих дітей, які народилися взимку.
(Звучить пісня „Зіронька ” сл.і муз. Наталії Май )
(На фоні музики ведучі зачитують уривки з гороскопів.)
1-й ведучий:
З 23 листопада по 21 грудня народилися діти під сузір’ям Стрільця. Тобі з самого дитинства здається, що твоя «жар-птиця» знаходиться десь близько, ось-ось у тебе в руках. Стрільці люблять мріяти, їздити, подорожувати і — говорити… Декому, правда, Стрільці здаються несерйозними та легковажними, проте не впадайте у розпач. Вони, як правило, багатосторонні і працьовиті. Вони цінують незалежність і дружбу. Люблять тварин та подорожі, легко пробачають, милосердні та співчутливі.
Можуть бути знаменитими політиками, перекладачами, журналістами, лікарями, хіміками, господарями готелів, юристами, суддями, громадськими діячами.
2-й ведучий:
З 22 грудня по 20 січня народилися діти під сузір’ям Козерога. Це працездатні та серйозні люди, які завжди досягають своєї мети. Стримані, горді та розсудливі. Проте Козерогу трошки бракує лагідності. Він цінує гроші та матеріальні цінності, звертає увагу на зовнішність і дотепність. Життєвий шлях сповнений турбот та праці, але завдяки наполегливості та витримці Козерог досягає успіху та добробуту.
Можуть бути керівниками будівельних організацій, конструкторами, юристами, архітекторами, фармацевтами, математиками, філософами, соціологами, адміністраторами, політиками.
1-й ведучий:
3 2І січня по 19 лютого народилися діти під сузір’ям Водолія. Вони багаті на видумки, веселуни, деколи мрійливі самітники і завжди фантазери та винахідники. Водолій знає собі ціну, і він – вірний друг. Їхнє життя часто змінюється. Проте вони здатні логічно мислити й охоче беруться за нову справу. Водолії дуже добре знають та розуміють людей. Знак Водолія – два річища часу, усвідомлений розподіл добра і зла, існування людини на двох рівнях: матеріальному і духовному.
Можуть бути прекрасними кінопродюсерами, акторами, ведучими телебачення, педагогами, соціологами, психологами, юристами, аеронавтами, дизайнерами.
2-й ведучий:
З 19 лютого по 20 березня народилися діти під сузір’ям Риби. Це тихі, миролюбні і доброзичливі діти. Вони багато мріють і часто плутають фантазії з дійсністю. Ці діти люблять ігри з водою, чарівні казки з дивами. Вчаться Риби легко, але їм ніколи не вистачає впевненості у собі.
Можуть бути лікарями, педагогами, людьми дослідницької діяльності, кораблебудівниками, управляти біржовою справою.
1-й ведучий:
А правдивість наших гороскопів перевіримо в іграх.
(Проведення гри між іменинниками)
2-й ведучий:
Хто це стукає у двері наші?
Що за гомін у дворі?
1-й ведучий:
Це прийшли до нас у гості
Наші юні поштарі.
(Заходять хлопчик і дівчинка, виносять скриньку для вітальних листівок )
Добрий день!
Ми – поштарі.
Є у нас для дітвори
Привітання цікаві,
І листівки, й телеграми.
(Вручають листівки іменинникам та подарунки.)
2-й ведучий:
Ось і мами на поріг.
А в руках смачний пиріг.
Він, як сонечко, на блюді.
Всім його ділити будем.
(Мами вносять святковий пиріг, прикрашений свічками, вітають дітей . Всі іменинники співають пісню“Одна калина” В. Куровського, муз. Р.Квінти)
1-й ведучий:
А тепер іменинники всіх запрошують до святкового столу!
Література:
. Боднарчук Г. М. Виховні години. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 72 с.
. Володарська М. О. Виховна година. – Х.: Вид – во «Ранок», 2014. – 160 с.
. Дутка В. Д. Шкільні виховні заходи. – Тернопіль – Харків: Ранок, 2011. – 192 с.
. Залипецький М. Т. Виховуємо громадянина України (Сценарії виховних заходів). – Тернопіль: Астон, 2002. – 192с.
. Зуб’юк О. Конкурси, турніри, вікторини для старшокласників. – Тернопіль: Мандрівець, 2007. – 88с.